Розробка позаурочного виховного заходу «Хата гончарів»

       Мистецтво в усі часи мало величезний вплив на свідомість людини, артефакти мистецтва наділяли магічними можливостями та використовували у формуванні інформаційного джерела влади. В час становлення та самоусвідомлення коріння української нації дуже важливим завданням для кожного небайдужого громадянина і в першу чергу вчителя є залучення якомога більшої кількості людей в інформаційний етнопростір української культурної спадщини.

       Історія українського народу не обмежується історією Київської Русі та історією християнства, а сягає  глибин тисячоліть. Людина яка свідомо на генетичному рівні відчуває свою належність до стародавнього роду має велику відповідальність за свою долю.  Долучаючи дітей та молоде покоління до народної спадщини українського народу ми даємо їм можливість усвідомити себе гідними людьми та ідентифікуватися як майбутня сильна нація.

     В роботі я звертаюся до спадщини трипільської культури – її кераміки і роблю спробу, через мистецтво, вплинути на інтереси учнів, збагатити їх знання. Виховний захід передбачає ознайомлення з властивостями глини, трипільською керамікою, рольову театральну виставу про глину та майстер-клас ліплення глиняних тарілок у трипільському стилі. Я маю велику надію, що тримаючи у руках натуральну глину, невеличкі шматочки своєї рідної землі, малюючи давні трипільські символи на тарілках,  учні зможуть відкрити свою генетичну пам'ять і отримати потужне інформаційне джерело для розвитку.  А матеріали виховного заходу стануть надбанням небайдужих вчителів образотворчого мистецтва, художньої культури, керівників гуртків, які вони зможуть використати у своїй практичній діяльності.

«Хата гончарів»

Тема: Виховання національної свідомості шляхом долучення учнів до 

           народно-ужиткового мистецтва. Ліплення посуду»

Цілі:

● Формувати поняття про декоративно-ужиткове мистецтво, трипільську культуру;

● Вчити дітей точно передавати форму тарілок при роботі з глиною; перетворювати, стилізувати реальну форму в декоративну, використовувати трипільський візерунок в оформленні тарілок, вдало підбирати кольори, імітуючи зразки трипільської кераміки;

● Розвивати творчість;

● Виховувати естетичний смак, любов до народного мистецтва.

Задачі:

● Вчити учнів бачити спільне і відмінне у реальній і декоративній формах;

● Вчити розуміти значення візерунків, що прикрашають посуд;

● Знайомити дітей з особливостями народних ремесел;

● Демонстрація зразків трипільської кераміки, привернення уваги до різноманітності художніх оформлень;

● Створення глиняних тарілок, декорування, оздоблення візерунком;

● Фарбування тарілок у кольори наближені до оригінальних;

● Обговорення результатів

Обладнання:

1)    мультимедійний проектор, ноутбук;

2)    глиняний посуд створений народними майстрами, рушники;

3)    глиняні тарілки створені вихованцями гуртка «Арт-лабораторія»;

4)    глина, стеки, ніж, гумки, тарілка для води;

5)    керамічні тарілки різного діаметру;

6)    качалка, скатертина, тканина для основи;

7)    акрилові фарби, пензлі, стакани для води;

8)    муляжі фруктів та овочів;

9)    таблиці з тлумаченням трипільської символіки.

Хід заходу:

(слайд №1)

Привітання до учнів та гостей

Ведучий:

Доброго дня шановні діти та гості, що завітали до нашої хати гончарів, сьогодні незвичайний день. Ми спробуємо зануритися в творчий етнопростір і доторкнутися до магічного світу образів трипільської кераміки.

Нашу зустріч хочеться почати з поетичних рядків:

Лиш доки глина є-

Гончарство буде жить.

Воно для мене

Наче небо синє,

Як мій гончарний круг,

У буднях трудових

І крутиться, й скрипить.

В моїм гончарстві -

І розрада, й святість.

Для мене в глиняному царстві

Живе святкова радість.

І доки глина є-

Я буду жить!

Ведучий:

 (слайд №2) Історія глини дуже цікава. починається вона зі створення світу. Довгий час фігури богів робилися з глини, а вже потім –  з каменю.

(слайд №3) На Півночі глину використовували по-своєму. Чукчи та коряки використовували білу глину для приготування їжі і називали її земляним жиром.

(слайд №4) У природі ластівка – заправний гончар. Шматочок за шматочком ліпить глибоку чашу-гніздечко. Висихаючи, гніздечко стає настільки цупким, що, навіть, якщо впаде –  не розіб'ється. Можливо, споглядаючи за роботою ластівки, люди навчилися робити хати-мазанки. Глина настільки розповсюджена у будівництві, що і зараз третина планети живе у глинобитних хатах.

(слайд №5) У Франції було винайдено рецептуру змішування графіту та глини, що послужило для створення високоякісних стержнів для олівців. Тепер існують стержні різної твердості Т, М, ТМ.

(слайд №6) Єгиптяни використовували глину для бальзамування. З давніх часів люди вже знали, що у глині немає бактерій і вона поглинає навколо себе токсини, запахи, гази, вбиває хвороботворні мікроби. І зараз, якщо порошок глини поставити на тарілці у холодильник на 2-4 години, то всі запахи пропадуть.

(слайд №7) На Русі глину використовували для стерилізації молока. В посуд з молоком кидали одну ложку глини – молоко не прокисало протягом кількох днів навіть у спеку.

(слайд №8) Випалена на вогні глина була першим штучним матеріалом. Виготовлення глиняного посуду стало чи не найбільшим досягненням наших пращурів. Найдавніші знахідки на території України відносяться до Трипільської культури. ЇЇ кераміка є джерелом величних знань нашого народу, що мали релігійно-магічне навантаження.

Ведучий:

А зараз я запрошую моїх помічників, щоб вони розповіли нам легенду про глину. Легенда про глину (театральна рольова сценка)

Ведучий сценки: Жила собі Тверда Глина і нікому не було від неї радості. Тверда, черства, скоріше трісне, ніж зробить комусь добре. Прийшла до Твердої Глини її сусідка Вода.

Вода:Треба тобі бути трохи м'якіше, лагідніше. Тоді зможеш робити людям добро, радіти, а не казитися на себе від злості.

Ведучий сценки: Поплакали сусідки над жіночою долею. Вода пригорнула до себе Глину та пішла собі. Глина пом'якшала від таких слів та ніжних дотиків води, стала пластичною, гнучкою, піддатливою. Побачила людина таку глину та зробила з неї гарненький кухоль. Приходить наступного ранку Вода до Глини, а сусідка вже не така як учора: у неї пишні форми, щаслива, задоволена від свого вигляду. Зраділа Вода та й каже:

Вода: Будемо з тобою разом добро робити –людей поїти! А поки мені треба  від тебе йти.

Глина: Чому, подружко? Ти ж казала, «будемо разом», а сама тікаєш!

Вода: Поки йду. Щоб поїти людей, кухлик має бути твердим. Ти не достатньо міцна, а я можу зруйнувати тебе.

Глина: Ти ж казала, «треба бути м'якою, щоб робити добро». А тепер говориш: «Треба бути міцною...».

Вода: Подружко, поки ти була просто глиною, треба було бути м'якою, щоб з тебе можна було б щось виліпити, а коли стала кухликом, тобі треба стати твердою та міцною.

Ведучий сценки: Вода пішла, а Тверда Глина задумалась

Глина: Однак, щоб робити добро, треба знати, коли бути м'яким, а коли – твердим.

Ведучий:

Дякуємо нашим акторам і запрошуємо їх приєднатися до магічного дійства

Процес виготовлення посуду достатньо складний технологічний процес, що вимагає від людини дотримання певних умов. Для гончарного виробництва необхідна високоякісна глина, яку наші предки викопували із землі, потім глину готували для подальшого використання, замочували, очищали від домішок, змішували між собою різні сорти глини. Лише тоді переходили до процесу створення різноманітного посуду. Спочатку ліпили вручну, пізніше за допомогою гончарного кола і розмальовували його спеціальними вогнетривкими фарбами.  

Давайте переглянемо відео які шедеври можна створити за допомогою глини і натхнення (перегляд відео створення на гончарному колі багатоярусної вази(відео№9) і відео фарбування тарілки сучасними майстрами(відео№10)

«Скарбничка»                                                                                                                    Роздача кожному учаснику графічних зразків трипільських символів та їх тлумачення (додаток №1); (додаток №2).

Найпопулярнішими орнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри, поширеним був поліхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами (слайд №11-№14).

Спостерігаємо щонайменше десять типів візерунку: однобічний, двобічний, статичний, динамічний, перемінний, в основному геометричний.

(слайд №15) Найпопулярнішими орнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри, поширеним був поліхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами. Виділяють такі найвживаніші способи орнаментації: ямки, гребінцеві вдавлення, рельєфні композиції, відбитки шнура або текстилю, рельєфні шишечки, валики по шийці або плечиках, наліпні дужки, насічки, прокреслення зигзагоподібних ліній із кольоровим розписом чи без нього. Також використовуються реалістичні зображення рослин, тварин, людини або частин її тіла.

Група поділена на частини за характером праці:

1)    виліплюють з глини основу для тарілки

2)    декорують тарілку за допомогою продавлення та наліплювання орнаменту

3)    розписують просушені вироби фарбами

Ми спробуємо зліпити тарілки з глини оздоблені малюнками з трипільськими символами. Кожен з вас отримав таблиці зі значенням цих символів, поєднуючи їх за графічним малюнком створіть імітацію трипільської кераміки.

(нагадати техніку безпеки)

Майстер-клас та самостійна творча робота учнів

Підсумок роботи:

Виставка дитячих робіт. Учні демонструють іграшки. Споглядання, аналіз і естетичне оцінювання.

відео фрагмент практичної роботи
https://www.youtube.com/watch?v=xHzUkTKJR_8 

Для роздаткового матеріалу