Розробка уроку з образотворчого мистецтва в 6 класі: «Композиція натюрморту»

«Композиція натюрморту»

(аплікація)

Навчальна мета: формувати поняття про жанри образотворчого мистецтва, про жанр натюрморт; вчити дітей різним прийомам роботи з папером;

Розвивальна мета: розвивати творчість та вміння точно передавати форму традиційного українського посуду; використовувати народний візерунок в оформленні посуду; розвивати вміння поєднувати між собою різні за характером та формою елементи, створюючи цікаві композиційні рішення у натюрморті;

Виховна мета: виховувати естетичний смак, любов до народних традицій шляхом збагачення свідомості учнів знаннями про види, призначення та використання українського традиційного посуду.

Обладнання:

1)    мультимедійний проектор, ноутбук;

2)    муляжі фруктів та овочів;

3)    картини у жанрі натюрморт;

4)    основа для колективної роботи – 3 макети різних дерев’яних шаф;

5)    шаблони посуду, овочів, фруктів;

6)    ножиці, кольоровий папір, картон, клей, олівці, гумка;

Основні поняття: композиція, натюрморт, декор, орнамент, аплікація

Тип уроку: поглиблення знань, умінь і навичок.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Привітання до учнів та гостей:

Доброго дня шановні діти та гості, сьогодні в нас незвичайний урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань

 (фронтальне опитування)

Щоб підготуватися до виконання роботи ми повинні згадати які жанри образотворчого мистецтва ми знаємо: пейзаж, портрет, натюрморт, анімалістичний.

А як перекласти іншомовне слово натюрморт – з французької – мертва природа, з німецької – тихе життя речей.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми узагальнимо та поглибимо свої знання про натюрморт, про композицію і гуртом спробуємо створити складний натюрморт з великою кількістю предметів. Але обов’язкова умова – щоб  всі предмети належали до традиційного українського побуту.

Перегляд відеоматеріалу про різні натюрморти

IV. Вивчення нового матеріалу

Відповідно до свого призначення гончарний посуд поділявся на:

1)    господарчий

у якому зберігали харчі, воду та інші рідини (глечики, куманці, дзбани, тикви, банки, барильця, фляги);

2)    кухонний

у якому готували страви (горщики, макітри, чавуни, ринки, ступки);

3)    столовий

з якого споживали їжу (миски, полумиски, тарелі, кухлі, келихи, чашки, цукорниці, сільнички);

4)    аптекарський

у якому готували й зберігали ліки (ступки, мисочки, баночки);

5)    ритуальний

 який використовували в релігійних обрядах (кадильниці). Тепер познайомимося ближче з формами й призначенням основних видів українського керамічного посуду, а також з пов'язаними з ним приказками, прислів'ями, жартами, порівняннями, лічилками, загадками. Згадуючи в них посуд, народ нерідко одухотворював його, наділяв людськими рисами, чеснотами й вадами. Чимало приказок мають жартівливий або повчальний характер.

«Скарбничка»                                                                                                                   
Роздача зразків ескізів традиційного українського посуду (форма, назви та значення візерунків)

Приказки про посуд:

Горщик  —  залежно від величини й призначення в горщиках варили борщ, кашу, вареники, готували печеню, інші страви, а також виварювали білизну.

НЕ СВЯТІ ГОРШКИ ЛІПЛЯТЬ.

УСЯКИЙ ГОНЧАР НАД СВОЇМ ГОРЩИКОМ ПАН.

ЯКБИ ГОРЩИКИ НЕ РОЗБИВАЛИСЬ, ГОНЧАРІ Б ГОЛОДНІ ЗОСТАЛИСЬ.

МАЛИЙ ГОРЩОК ТЕЖ УМІЄ ВАРИТИ. КРАЩЕ ОДНА РИБИНА У ГОРЩИКУ, НІЖ ДЕСЯТЬ У МОРІ. КРАЩЕ ОДИН ПОВНИЙ ГОРЩИК, НІЖ ДЕСЯТЬ ПОРОЖНІХ.

Глечик, глек, гладущик — висока посудина з округлими боками, широким горлом, іноді з ручкою. Для молока, сиро¬ватки, ряжанки, квасу, меду, узвару тощо.

У НОВОМУ ГЛЕЧИКУ Й ВОДА ХОЛОДНІША

Макітра, макотерть — велика, глибока посудина з ручками. В ній учиняли тісто, збивали масло, розтирали мак, солили овочі, складали вареники та хліб. Використовуючи макітру, стригли чоловіків: її надівали на голову й підстригали волосся кругом, попід краями посудини. Зачіска називалась «під макітру».

Ринка — сковорода з трубчастою ручкою-тулійкою, Іноді на трьох ніжках — смажити яєшню, картоплю, млинці, бабки, стоплювати сало тощо.

Куманець, колач, квасник — бубликоподібна порожниста форма на високій ніжці з підставкою, з носиком, ручкою і накривкою. Для міцних напоїв.

 ЇХАВ ПІП У ТРОСТЯНЕЦЬ,

 ВІЗ ВІН ДІРКУ Й КУМАНЕЦЬ.

 ДОКИ МИЛУВАВСЬ ОХТИРКОЮ -

 ВКРАЛИ КУМАНЕЦЬ ІЗ ДІРКОЮ. (З жартівливої пісні.)

Двійнята, трійнята, близнюки — два або три горнятка, з'єднані докупи боками, а зверху — ручкою-кільцем. Кожне з горняток мало окрему покришку. Для двох або трьох різних страв, що їх селяни брали із собою в поле.

А МИ ТАКІ ПАРОВАНІ,

ЯК ГОРНЯТКА МАЛЬОВАНІ. (З народної пісні.)

Значення символів:

Мал. 1. безконечник – символ багатого вражаю, означає нитку життя.

Мал. 2. РИБА, ОЛЕНЬ – символи здоров’я та довголіття.

Мал 3. СОСНА, ВЕРБА, СОНЯШНИК – символи, що лікують.

Мал 4. РУЖА, КВІТКА, ДЗВІНОЧОК – символи, які сприяють народженню дітей

Мал 5,6. ЛИСТ, КАЛИНОВИЙ ЛИСТ – символи сили і витривалості.

Практична робота:

Роздача шаблонів традиційного українського посуду.

(нагадати техніку безпеки)

Акцентувати увагу на макети трьох шаф які розміщені на дошці і являються основою для багатопредметного натюрморту.

Самостійна творча робота учнів

V. Підсумок уроку.

Виставка дитячих робіт. Учні демонструють створені окремі зразки посуду і намагаються поєднати їх на основі на дошці. Споглядання, аналіз і естетичне оцінювання.

VI. Домашнє завдання

● Звернути увагу на  зразки українського традиційного посуду що є у вас вдома

Роздатковий матеріал